Так легко взнати, спиш ти чи не спиш, –
як тільки глибше я зітхну, то чую:
«Коханий, милий, що тобі бракує?»,
і не лякає вже нічная тиш.
І тишиться розмова двох про двох.
І вся планета затаїла подих.
Ніхто ніколи нам не скаже «годі».
Всміхається розмовам ночі бог.
І врешті-решт всміхаємось і ми
своїм нічним безсонням невгамовним...
І сто разів сказали невимовне.
І не боялись вдвох німої тьми...
Так легко взнати, спиш ти чи не спиш
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120060409155
Свидетельство о публикации №120060409155
Рецензии