Менi iще не пятдесят

Мені іще не п’ятдесят,
Та залишилось зовсім трішки,
Щоб півстоліття святкувать
Й роки свої тримать за віжки.

Мені іще не п’ятдесят,
Сьогодні ще не кругла дата,
Але я мушу пам’ятать,
Що кожен рік – від Бога свято.

Мені іще не п’ятдесят,
Потік років не зупинити,
Тому – з літами розквітать,
І разом з ними в ногу жити.

Мені іще не п’ятдесят…
Цей день колись я все чекала,
А зараз хочу відсувать,
Щоб в молодих роках блукала.

Мені іще не п’ятдесят,
Але роки летять-несуться,
І їх не можу запитать –
Назад чому не повернуться.

Мені іще не п’ятдесят,
Та дата ця не за горами,
Років піснями не приспать…
Зі мною йдуть вони стежками.

Мені іще не п’ятдесят.
Літа несуться й не втомились,
Не можу їх ніяк вблагать,
Щоб відпочить вони спинились.

Мені іще не п’ятдесят,
Роки чаклують наді мною,
Можливо хочуть щось сказать…
Та перед чарами не встою.

Мені іще не п’ятдесят,
Це – літ моїх квітуча нива.
Щораз цей цвіт треба збирать…
А сипле він, неначе злива.

Мені іще не п’ятдесят,
Та ті, що є – це розмаїття,
В букет шикарний їх збирать
Й просить у Бога довголіття.

Мені іще не п’ятдесят,
Життєва чаша ще не повна,
Нектар у неї ще збирать,
Хоча вона тільки умовна.

Мені іще не п’ятдесят,
Ще й ниву треба досівати,
Багато чого ще пізнать,
Не час усі жнива збирати.

Мені іще не п’ятдесят,
Хоч діти вже дорослі стали,
Онук почав теж підростать,
А мрії в вир мене здійняли.

Мені іще не п’ятдесят,
Та кожен рік – це відлік часу,
І не могла я уявлять –
Роки несуть свою окрасу.

Мені іще не п’ятдесят…
Та як вернуть хоч половину?
Назад з роками мандрувать…
Думками в юність навіть лину.

Мені іще не п’ятдесят,
Літа беруть в полон з собою.
Я хочу й буду розквітать
І не дружитиму з журбою!

03.06.2020 р.