Любов Констанц я р вноапостольно Олени

       Любов Констанція і рівноапостольної Олени
       Поема


                Рівноапостольній цариці  Олені, законній дружині
                правителя, що знайшла Хрест Господній,
                її сину рівноапостольному Костянтину Великому,
                що узаконив віру в Христа Ісуса,
                в любові присвячую


Коси пахнющі що
зорі зібрали з трави
Профіль орлиний щоб
серце ловив
і цілувалися —
розум із серця
із розумом від голови
і проживали б
            ці — жайвори зранку
            орли у полудень...
            і вночі —
            дві сови
Профіль
орлиний —
щоб серце ловив
Коси розумні —
хоч викрути
їх від
трави
Зорі без суму
що їх
тільки Бог наловив...

Це ти, Олено...
Олено, а тому...
Очі великі
так тобі дано —
ще у небесному Домі!..

Так щоб дививсь Я
в це...
що
слово повІсть
так щоб за північ
не спала —
          в них ждала
вся зоряна вість...

Чистеє серце —
світ має Я маю
        цю вість...

Те що тут коней
            перепрягають
й те
що їх миють
й те що тут коней
            міняють
що це?
ти чуєш море трави
скачки думок
із проїжджої тут голови
що тобі?

ти запах моря трави
тут Я сховав
де дві течки
ап-
і бібліо-
о ти цілюща в містечку!!
о — ти богиня! в містечку...

Буде правитель
і з коня чи зійде
буде піднятий
білим окриленням


як ніколи й ніде!
небо зійде
         і в душі напряде —
день стане ніччю!

на здивуванні людей
що в нього з річчю?

небо щораз
відніма від грудей!!
зорі в очах твоїх
що в тебе
з річчю?
левова частка ідей!

стає день ніччю!
ти! і нітрохи
і нікого — й ніде!!



ти!
ти за мене заміж —
підеш?
за мужа підеш?
так? о Господи!!
щастя — безмеж!!!


О сонце! ти
мене голубиш
мабуть тому — що
її любиш...
і всі думки —
ранку світіння...
і любить вона все проміння
а на руках — ці золотіння
о тільки би її побачить!
то райський День! —
у сонячнім промінні...
як нею пахне все!..
мені побачити цей райський День! —
і ти несеш  спасіння!


В нас буде син! — В нас буде син! —
В нас буде син! —
й те чується
що Костянтин!


Профіль орлиний
щоб серце ловив
Коси розумні
ні я, Боже, безумний
хоч жни їх
від променів зір
що в трави
Зорі без суму!
так що Бог їх
         сповив

Це ти, Олено...
і тому
ми тут побачені
Очі великі —
так тобі дано
ще в небесному Домі!!

02.06.2020,
03.06.2020, свято Костянтина і Олени