В сяйвi ночей... Мiрослава Стулькiвська
Оригінал:
Він був уважним,
вона - космічною.
Він жартував,
їй би слухати вічно!
Йшли, мов на хвилях,
і душами грілися.
Очі з очима
у сяйві зустрілися.
Усмішки - танули,
душі - горнулися,
сплелись вуста,
руки ніжно зімкнулися.
В травах зникала,
в руках воскресала,
між хвиль розчинившись,
в очах заблукала.
Закутавшись в сни
від сторонніх очей.
Як затишно з ним
Їй у сяйві ночей!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Он был так мил…
а она так доверчива…
он всё шутил –
ей внимать ему вечно бы!
Словно в волна'х они
душами грелись.
Взглядами жадными
встретились – спелись.
Очи их таяли,
души сливались.
Пили устами ли…
руки смыкались.
В травы упала –
в руках воскресала,
в во'лнах умылась,
в очах заблудилась.
В сны уплывала
от чуждых очей.
Вся отдавалась
сиянью ночей!..
Аватар Автора оригинала
Свидетельство о публикации №120060200543