Дыши... Из Чаклунки

Чаклунка
Дихай
http://stihi.ru/2017/07/30/3972
--------------------------------

ось він гуляє парком
ось його постать зникла.
що ж це мені так жарко?!
кажу собі я: дихай
вдихом на повні груди
видихом в чорну землю
ніби коханий всюди
в'ється барвінком, хмелем
стелеться, обвиває
тіло моє плющами...
/вишня посеред гаю/
перекипіли чари?
переварилось зілля?
дзеркало не прозоре?
ягоди переспілі
дикої мандрагори?
я з ним в одному ліжку
я з ним одне коріння
осінь збирає збіжжя
/малоросійська відьма/
вдих - і квітують квіти
видих - літають бджоли
тіло моє на вітрі -
плідне родюче поле,
буйна трава зелена...
я так не можу більше
лийте, дощі, на мене

і прорастайте, вірші

*****************************


вот он гуляет в парке
вот он исчез в аллее
что ж это мне так жарко ?!
я говорю:  смелее -
вдох полной грудью,  после
выдох в  чёрную землю
будто любимый возле
вьется барвинком, хмелем
стелется, обвивает
тело мое плющами ...
/Вишня в роще скучает/
перекипели чары?
переварилось зелье?
зеркало не прозрачно?
ягоды перезрели
у мандрагоры,  значит?
мы с ним в одной постели
мы с ним  единый корень
малороссийская ведьма -
осень сбирает зерна
вдох - цветы расцветают
выдох - летают пчелы
тело моё летает
с ветром в родимом поле
я не могу так, больно
в травах я, как в асфальте
лейте,  дожди,  поболее

и стихи... прорастайте.