Намалюй свое кохання
Квітне в мріях сеньйорита, бо чарує сни любов, як трояндова перлина.
З неба шовкова драбина - день додолу завітав, посміхаючись звабливо.
І сполохані хвилини вітерець залоскотав безтурботно й жартівливо.
Не сурміть дощі набридлі. Літо, літечко в душі, як цукерочка солодка.
Ненаситний часу відлік поглинає зміст віршів без питання і без згоди...
Твоя сукня зшита з неба. Хто ти, радісне дитя? Роздаєш надії світлі.
Чом тобі бажань не треба? Бо в тобі бринить життя і цілунки ніби квіти!
З понеділка прийде літо, не змарнуй його, митець, - намалюй своє кохання.
Квітне в мріях сеньйорита, пестить листя вітерець, чути ангелів зітхання...
31/05/2020
Свидетельство о публикации №120060110371