Сiльський романс
Халат струмком на землю стік ...
І жовтим манго Місяць сонно
лив в Чашу Неба жовтий сік ...
Геть шаленiли скрипалями
в ночі оркестри цвіркунів
під співи жаб із деркачами
в тумані білому ланів…
Флуоресцировали вікна
котячим поглядом в ночі ...
Роса упала м’ятним вітром…
Йшли в небі зоряні дощі…
Час крали ходики сумлінно…
І муркотів затишно кіт,
лежачи сфінксом на колінах ...
І день завершував свій звіт…
Обличчя німбом оповила
сусальна свічка у парчу…
І образ твій в ночі божила
коханням мрії досхочу!
Свидетельство о публикации №120053104197