Злетіти би в небо, додому!
Від сили тяжіння землі,
Та душу так тисне додолу,
Плазує вже навіть без ніг!
Злетіти би в небо, до Бога!
Подалі від всіх безнадій,
Що серце стискають до болю,
У вирі життєвих подій...
Злетіти би в небо!... Не можу,
Бо Кров, забуваю Христа,
За мене, помер, Ти мій Боже,
Та вірним Тобі я не став...
Дістатись би неба!... Благаю!
Ісусе мій, не залишай,
Дай сил, хоч повзти, та до раю,
Хай лине до Тебе душа!
Злетiти би в небо
© Copyright: Ярик Лобань, 2020
Свидетельство о публикации №120053001609
Свидетельство о публикации №120053001609
Рецензии