Темношкірий Вечір, немов слухняний раб, поступово затягуючи зашморг на шиї Сонця, сіпав помаранчевий окраєць у чорнечу прірви спрутоподібної ночі. Небокрайність, де-інде, вже спалахувала жовтогарячими цятками зірок і готувала Чумацький шлях, як червону доріжку, для зустрічі Її Величності Ночі...
Вітер розгойдував хмари, розвішуючи їх неначе простирадла, просмалюючи рівкучим диханням дірки, у які зазирали одноокі зірчата.
Вмита дощем, осяяна блискавками, зміцнила під гуркотами грому, наповзала м'якотіла цариця Ніч, змиваючи останні кроки тримтячого світла місячним сяйвом... Ще є декілька годин для вільного панування і прискіпливих зазіхань на зоряні сузір'я... Ніч...
Ольга Довжик-Остринская
Фото инет
Ночь...
© Copyright: Ольга Довжик-Остринская, 2020
Свидетельство о публикации №120052909502
Свидетельство о публикации №120052909502
Рецензии