Жанна Безкорская. Подсвечник. Рус. Бел
….давно свечу не требует подсвечник,
на столике
молитвенно стоит
и переводит части моей речи
в стихи –
минуя
святости молитв,
давно с ним дружат медленные буквы
века чужие зная кое-как,
поддерживая
молчаливо такт,
давно,
давным-давно остыл уже подсвечник,
лишь молча смотрит в тишину лампад,
храня души моей живое вече,
где речь живёт
сонетов
и баллад,
за грош,
когда-то купленный подсвечник,
заглядывает
очень часто в слог,
….
как зодчий,
как
за храм души
ответчик!
за грош, калісьці набыты падсвечнік...
….даўно свечку не патрабуе падсвечнік,
на століку
малітоўна стаіць
і перакладае часткі маёй гаворкі
ў вершы -
абыходзячы
святасці малітваў,
даўно з ім сябруюць павольныя літары
стагоддзя чужыя ведаючы сяк-так,
падтрымліваючы
маўкліва такт,
даўно,
даўным-даўно астыў ужо падсвечнік,
толькі моўчкі глядзіць у цішыню лампад,
захоўваючы душы маёй жывое веча,
дзе гаворка жыве
санетаў
і балад,
за грош,
калісьці набыты падсвечнік,
зазірае
вельмі часта ў склад,
….
як дойлід,
як
за храм душы
адказнік!
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №120052902723