Кохання вир
Життя широка течія
Бурхливо мчить повз береги;
В далекий обрій, за моря,
Прийдешні хвилі до снаги.
Кохання вир лоскоче зір
На неосяжну глибину.
Терпіння вистачить, повір,
Знайти загублену весну.
Легеньким дотиком руки
Мені надію поверни,
Розвій похнюплені чутки
Про віщі самотини сни.
Осіння мить вже настає,
Пливуть хмарини дощові;
Сумує сонечко моє,
Зірки на небі – вартові.
Птахи летять від холоднеч,
Шукати затишок чужин.
Стомили душу примхи втеч,
Неначе жив серед крижин.
Цілунки спрагу на вустах
Вгамують краще ніжних слів.
Я марив щастям у літах,
Долав скажену заметіль.
Зустрів небачену красу
Грайливих синіх оченят.
Надію краплями несу,
Плекаю схід нового дня.
23.08.2009р.
Свидетельство о публикации №120052809654