Досить... Достаточно...

"Досить..." /автор Таисия Шашилкина/стихи на Избе-Читальне

Не хочу сліз...
Ні в радості, ні в горі...
Якась відраза дика до води,
Що омиває більше, ніж солоне море,
Що розриває серце від біди.

Не хочу більш
Сміятися з лукавим,
Не можу так, щоб гарно, як завжди.
Бо та маленька правда, що сховалась,
Не хоче задихатись від журби.

Я нетерпляча...
Може, не навмисне,
Руїни із кайданів і насиль.
Як серце, Боже, тисне, тисне, тисне!!!
Так мало залишилось в тілі сил.

Не хочу сліз...
Набридло до нестями...
Оце тремтіння горя на очах.
І ці огидні біло-чорні плями,
І це каміння тиском на плечах.

Не хочу сліз,
Я більше не сприймаю
Ні фальші, ні образи, ні ганьби.
І все оте, що на сьогодні маю,
Ховаю тихо в серці від юрби.

*  *  *  *  *

И мой перевод с согласия и одобрения автора:

"Достаточно..."

Слёз не хочу...
Ни в радости, ни в горе ...
Такое отвращенье от воды,
Что размывает, как солено море,
Что разрывает сердце от беды.

Я не приму
коварного лукавства,
Приличий ради? Тошно, вопреки...
И притаилась маленькая правда,
Не хочет задыхаться от тоски.

Я нетерпима...
Может, не нарочно,
В руины разбиваю кандалы...
Как сердце, Боже, давит, давит, давит !!!
Как мало остаётся в теле сил.

Слёз не хочу...
Устала я безумно ...
И эта дрожь от горя на глазах,
И нестерпимы зебровые пятна,
И эти камни давят на плечах.

Слёз не хочу...
Уже не принимаю
Ни фальши, ни позора, ни обид,
И все, что на сегодня я имею
Тихонько прячу в сердце от толпы.


28.05.20г.
/коллаж авторский/


**Переводы...