Згадай себе, у ті часи, коли дерева розмовляли
Коли піски тобі співали, поринь у спогад давнини
Відчуй в собі бажання жити, вогнем займуться тихі ріки,
коли у них ти увійдеш, бо то їство твоє горіти
Згадай, як ви сміялись з вітром, він певно той ще жартівник,
бо він так звик до твого сміху
Прошу, згадай, як пахли квіти, ті самі, що не сплять вночі
Біжи...
Біжи туди, де ще є ліки від забуття, від тої втіхи,
що ти знавав у ті часи, коли ми ще були людьми.
1.05.20
Згадай себе, у тi часи, коли дерева розмовляли
© Copyright: Ксения Ванаспэс, 2020
Свидетельство о публикации №120052804240
Свидетельство о публикации №120052804240
Рецензии