Крылья

 Крылатым- не зрелищ, не хлеба,
Земли коль нету - будет небо,
Иль нету поля - будет воля,
Коль нету пары - станешь старым,
В этом наверное истина птичья,
А в чем же тогда состоит человечья?

Живет на земле, вроде бы не летает
Но лишь окрыленный свободно порхает!
И Крылья, при этом не с пуха и перьев,
Из правды, достоинства и доверия.

Кому-то - ради любимых в служении,
Кому-то - в жертву себя приношении,
Кому-то - в рвении на работе,
Кому-то - в щедрости на заботы,
Кому-то - с песней, в служении лире,
С надеждой робкой- мечтой о мире!
Живет на земле - вроде бы не летает
Ведь лишь окрыленный- свободно порхает!
28.05.2020.
Перевод  с украинского, стих Лины Костенко " Крила".
 А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!