Журба
Каштан зацвів, а хрін не виріс.
Мороз ударив в кінці мая,
Хоть май, бля, — а хрущів немає!
Усе замерзло і намокло,
І порося у кума здохло!
Вовки завили, як собаки,
На небі Місяць, як півсраки,
Відбірним матом замело
Все наше грьобане село.
Нема вже хліба і олії,
На Зе! у нас нема надії!
Згасає блиск далеких зір,
Сусідський пес наклав у двір,
Ще й на порозі, гад, кладе,
І тихо-тихо пар іде...
Душа з тенет летить на волю,
Шукати десь там кращу долю!
Дасть Бог, до ранку не умру!
Піду, з порогу приберу...
Свидетельство о публикации №120052708741
Николай Подорожный 12.02.2021 13:24 Заявить о нарушении