Евгений Евтушенко. Недогрех. Рус. Бел
девяноста с лишним лет:
"В тебе столько бесшабашного,
твому носу
сносу нет.
Хорошо, что им шмурыгаешь
в направленьи женчин всех,
и ноздрями ишо двигаешь,
чутко ищешь недогрех.
Я, сыночек, умираючи
так скажу,
хоть это срам,
по грехам тоскую ранешним,
больше -
по недогрехам.
И такую думку думаю
о когдатошних тенях,
что была кромешной дурою,
столько в жизни потеряв..."
Знаешь, бабка,
здесь у Качуга,
завораживая всех,
ходит,
бёдрами покачивая,
мой последний недогрех.
Между красными лампасами
заиркутских казаков
носит запахи опасные,
позаманней кизяков.
И мой грех неизвинительный,
что, краснея, как юнец,
я с чего-то стал стеснительный -
всё же лучше, чем наглец.
Настроенье самолётненькое
Так, что кружится башка,
и желанья-то молоденькие,
да и ум -
не дедушка.
Ты соблазном не укачивай!
Я,
влюбляясь впопыхах,
во грехах моих удачливый,
но лопух в недогрехах.
И во снах,
другим невидные,
меня мучат не стихи, -
к сожалению, невинные
все мои недогрехи...
Недагрэх
Мне сказала адна бабуля,
дзевяноста з лішнім гадоў:
"У табе гэтулькі бесшабашнага,
тваму носу
няма зносу .
Добра, ім яшчэ шмурыгаеш
у напрамку баб усіх,
і наздрамі добра нюхаеш,
шукаеш чула недагрзх.
Я, сыночак, паміраючі
так скажу,
хоць гэта сорам,
па грахах тужу ранешнім,
больш -
па недаграхам.
І такую думку думаю
пра каліташніх ценях,
што была апраметнай дурніцаю,
гэтулькі ў жыцці страціўшы..."
Ведаеш, бабка,
тут ля Качуга,
зачароўваючы ўсіх,
ходзіць,
сцёгнамі калышучы,
мой апошні недагрэх.
Паміж чырвонымі лампасамі
заіркуцкіх казакоў
носіць пахі небяспечныя,
што манючай кізякоў.
І мой грэх недаравальны
што, чырванеючы, як юнак,
я з чагосьці стаў сарамлівы -
усё ж лепш, чым нахабнік.
Настрой самалетненькі
Так, што кружыцца башка,
і жаданні вось маладзенькія,
ды і розум -
не дзядуля.
Ты спакусай не ўкалыхвай!
Я,
улюбляючыся прыхапкам,
у грахах маіх удачлівы,
але лапух у недаграхах.
І ў снах,
іншым несамавітыя,
мяне мучаць не вершы, -
нажаль, нявінныя
ўсе мае недаграхі...
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №120052702621