Троянди

       Поема

                Марії Приснодіві найулюбленішій
                із земних
                з любов’ю і трепетом присвячується

1

І хто простий —
чутливий як троянда...
Це Ти не дав — любов Твою
проспати;
І сонцем піднімаєш
аромати...
й весну життя!
Ще й бриз життя — як горам Андам!
І сонцем, й ранком —
в серці став Ти.


Бо без любові — як трояндам
                опадати...
Так ранок Ти!
і аромати —
і так Ти дав Себе
любов’ю нам
вдихати!

2

Це буде і крізь мене
й тут без мене
що сльози й слово
що із серця — то священне
що слово із любові
                вже не з голови
і лепети трави у світлі
то є молитви
поет — священник в своїм роді
і це не з голови
і слово в що вгризались корови
слово вознесло молитви
і слово молоко вознесло
хіба не чулі ви?

ви бігли б за
метеликами
не чуючи трави —
якби не молитви?

тож в ступнях ніг!  —
і помолились
ви
слово вознесло молитви
живете у любові ви!
Благословенні в Бозі ви.

Так ранок Ти,
а аромати —
це дав
любов’ю все вдихати!

3

вдихать —
мусони змінювати на пасати
вдихнеш —
безмірність Світла на всі
                космоси
                кошлатії
вдихать —
любов же наближатиме
                яка є Богоматір!
це океани й космоси —
                вдихати
це пахнуть як не пахнуть всі троянди
                і плеяди!
я так запах — що щезли
                всі атланти
                і плакати
це так тому
що в мені Божа  Мати!!
час то згортається —
                як вічністю вторгатись
то розгортається дрига руками
що любов — слово може накренити!
що так святі волали —
                яка це любов в Матері
                не знали!
та й скрикнуть — яким рано потопитись!!

розлити!
і розлити — і розлити
рознюхуватимуть!
науки й протестанти і триглодити
         така Троянда...
не попустила — ні роздушитись
                ні втопитись!!
а Їй поеми йдуть — окремі
Бог
є
безпечніший
для мене
в Першій темі

4

це буде тут без мене
і крізь мене
і слово й сльози
що із серця —
вже священне!

і в монітори вправитеся ви
і слово ніби все без голови
а все — з любові!!
бо вас коситимуть сильніше від трави
возновитиме у літаючі
любові
острови!!


щоб Бога знали ви!!
як бриз життя —
вам
горам Андам
а сонце і здійматиме
вам аромати! —
чулим трояндам!
в скельця позирити
але Бога кохати!
і як живим й ще
трепетним
трояндам...

24.05.2020,
свято слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія