У з и
І душу давить жаба неземна.
А я – поет! Я йду в обійми Музи,
Мене не окрадатиме вона.
І день іду… іду і другий… сотий...
В насназі загартований сповна.
Всі дні мої, в мені, живИльні сОти
І вся - не відповідності винА.
Свидетельство о публикации №120052602574