Я не бачив чукчiв на Чукотцi

Я не бачив чукчів на Чукотці.
Ну хіба що той єдиний раз,
як вони приїхали «за водкой»,
як вони перелякали нас:

нас – дітей із офіцерських ДОСів,
нас – дітей веселих і смішних...
Я тих чукчів пам'ятаю й досі.
І незручно дотепер за них

і за нас, що здалеку дивились
на німих господарів землі...
...На собак чукотських пси казились –
наші пси, незграбні і малі.

А собаки чукчів не зважали
на брехню нероботящих псів.
Навіть на брехню не повертали
чорну врівноваженість носів.

Соромно чомусь, я пам'ятаю,
хоч і мав тоді лиш вісім літ...
Сніг чукотський все не замітає
тих собак і нартів дивний слід...

_+

Из Миклоша Форма
Алексей Бинкевич
Из Миклоша Форма

Я не видел чукчей на Чукотке,   
если не считать тот странный раз,
где они нагрянули «за водкой»,   
испугав при том порядком нас:

нас – детей из офицерских ДОСов,
нас – детей весёлых, озорных...
Мы на них поглядывали косо.
Было как-то совестно за них

и за нас, кто скованно молчали.
Помыслы у детворы чисты...
...Наши псы на их собак рычали,
сбившись в кучу, и поджав хвосты.

А собаки чукчей отвечали
на брехню ощерившихся псов
тем, что безразличье источали
полной отрешённостью носов.

Стыд былого в памяти витает,
хоть с тех пор минула уйма лет...
И чукотский снег не заметает   
тех собак и нарт чудесный след...

Перевод с украинского