Я сп'янів від своєї тверезості,
але краще б я справді сп’янів:
сміливішав у необережності –
Ви б усе пробачали мені.
Але келиха, ні, не дісталося,
але я і краплини не пив.
Я не знаю і сам, як це сталося,
що я Вас, мов хмільний, полюбив.
Я хмелію очима бездонними,
і тверезію я водночас...
Може, й справді, – з бокалом червоного –
підійти і зізнатись: «За Вас!»?
________
Гармаші
Я сп, янiв вiд своei тверезостi
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120052410287
Свидетельство о публикации №120052410287
Рецензии
