Ззовні руйнується щастя,
ззовні руйнуються сни...
Раптом любов, мов причастя,
напередодні війни.
Що відбувалось зі мною,
все, що зі мною було, –
все це із болем, до болю,
кров'ю із рани текло.
Тільки любов і подіє,
з рани зупиниться кров.
Зцілить любов'ю надію.
Наче спасіння – любов.
Здіймеш оголені руки.
Згинуть кривавії сни.
Промені світлої муки –
крила твоєї спини.
Я не один, бо з тобою.
Ти відтепер – не одна.
Краще – безсоння любові,
ніж до безсоння – війна.
________
Гармаші
Ззовнi руйнуeться щастя
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120052209570
Свидетельство о публикации №120052209570
Рецензии