Дорогожич

            Дорогожичі

                Улюбленому поету св. Миколаю —
                весь світ його знає! — присвячую

Наскільки Миколаєве — м’яке є!
й настільки — тверде.
Які колапси??
Наскільки тут є Миколай
сам! —
Він полюбив
буттєву твердість верби!
                Горизонтально від тополі
пролітає
вся — легкість!

Горизонтально —
ніби щічки — усміхається
ся — впевнена буттєвість Геркулеса:
дивлюся в небо:
            трави й тополі —
            шпиці у колесах!!
і весело тебе переїжджає щастя...

Се — Бог всадив! і ось балбес я:
                бевзятина!
І Миколай нам — як
привіт з Одеси... чи з древньої Єдеси:

от Миколай, і всадження, й не руш:
парк «Дорогожичі»
не визнає скалічення у душ!..

Й ця Миколая паркова безмірність —
мовчки пришпилює до віри...

22.05.2011


Рецензии