Вже сідало сонце, в хаті сутеніло.
Повернувсь до дому крадучись, несміло.
Де ж це, мій гуляка, знову забарився?
Бачу, що він знову десь-таки напився.
Він собі тихенько взуття роззуває,
А про те, що бачу — він того не знає.
Глянула — на шиї є сліди помади,
- Мало, що напився, ще і блудиш, гаде!
І схвативши в руки від злоби качалку,
Тут же замахнулась: - То яку коханку
Ти завів, скотина? Мало що п’яниця,
Він ще і гуляка! Що за молодиця?
Чоловік від стресу загубив вмить мову,
Потім заспокоївсь і почав розмову:
- Розумієш, мила, з горя я напився,
Ненароком в місті з клоуном побився.
Чоловик и клоун
© Copyright: Вера Кириченко, 2020
Свидетельство о публикации №120052204286
Свидетельство о публикации №120052204286
Рецензии
Врал, зараза, однозначно! От встречи с клоуном мову ридну не забывают!:))
Пробелы между катренами поставьте, а?...
Алена Бухарова 23.02.2021 15:54 • Заявить о нарушении
Пробелы между катренами поставьте, а?...
Алена Бухарова 23.02.2021 15:54 • Заявить о нарушении
Спасибо за визит и отзыв! катрены разделила.
С теплом, Вера
Вера Кириченко 23.02.2021 23:34 Заявить о нарушении
С теплом, Вера
Вера Кириченко 23.02.2021 23:34 Заявить о нарушении