Покинутi стоги

Анина
       На одном из каналов  в You Tube, просмотрела ролики местных блогеров,

об украинской глубинке... Родина моя!!!

Моей многострадальной колыбели, я посвящаю эту зарисовку...

Зов детства...Зов мечты...Боль...Вера в душе...



Дніпр не реве, він тільки стогне,

розклавши крила берегів.

Їх ошаленно топчуть ноги,

своїх та інших ворогів.


В садках вишневих, біля хати,

нема хрущів, які гудуть...

Заплакані, в хустинках мати,

заробітчан в віконцях ждуть.


Своя земля їх кличе, кличе,

свої садки всі в бур'яні...

Чужа земля прибутки зиче,-

там всі купаються в вині...


І стогне Дніпр по Україні,

від болю в'януть береги,

а сиві хмари в небі синім,

немов покинуті стоги.


© Copyright: Анина, 2020
Свидетельство о публикации №120052204179
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анина
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анина