Подарок Из Маргариты Метелецкой
Не замерзай, бутон моей надежды!
В любое время, в тяжкую годину
Тебе молюсь, спаситель мой единый,
И в час беды, и в дерзкий день мятежный.
Куда ни бросишь взгляд, везде унынье.
Да разве заглушишь тоску, тревогу?
Найти пытаюсь, где ошибки ныне
В том бытии, и сиром, и убогом…
Не меркнет боль в моей исповедальне
С дождём весенним мне приходит слово…
В тетрадь несу, где тайно и печально
Терзания хранятся, как в оковах…
Но чудную весну нам дал Отец!
И это есть надежда – не конец!
12.05.2020
Не замерзай, мій пуп'янку надії!
В невизначений час, в лиху годину
Тобі молюсь, рятуночку єдиний,
В просякнуту бідою, темну днину...
Куди не глянеш, скрізь нуда, довада -
Ту прикроту хіба ж хоч чим прикриєш?
Шукаю, де той гріх і де та вада,
В навколишнім земному чорторию...
І не вщухає щем в зізнаннях Богу...
З дощем травневим - випадає вирок
У збляклий зшиток, де таю тривогу
І біль стискаю, спершись на одвірок...
Як дав Господь Весну нам у ралець,
То, мабуть, світу цьому не кінець?..
Свидетельство о публикации №120052005404
Валерий Денисов 24.05.2020 19:17 Заявить о нарушении