Ой, Ма-Земле моя
Хто тебе ще так любить, як я?
Прикриває від спеки пол;ю,
Гасить серцем сірник палія;;
Не знедолює силою пт;ху;
Не ганьбить, не ламає крило;...
Я живу і ніякого стр;ху –
Межи нами боргів не було;.
Ти вся в сяєві чистого неба.
Все – твоє! Ну і я – твоя суть.
Я живу, я горнуся до тебе,
Ти, зі мною, взаємною будь.
Бачиш, травень над світом буяє?
Квіткоплинне життя – на яву.
Краще долі моєї – немає,
Я щасливий, що нині живу.
Я з тобою – відвіку і прісно.
До останку. До краю межи;.
І на світі не стане нам тісно.
Ти себе і мене – бережи!
*10 червня 1968р.
Свидетельство о публикации №120051902667