Витвiр
Запам'ятай її, коли вона цілує ніжно в губи.
Не відпускай від себе, коли злива в серці б'є.
Її самотність, як болюча звичка згубна.
І таємниця, що в душі її живе.
Запам'ятай її, коли вона тебе за плечі обіймає.
Не відсторонюйся від світла й думок.
Вона про тебе все давно вже знає.
І відчуває шепіт місяця й зірок.
Запам'ятай її, коли вона тебе чекає
У затишній кав'ярні з смаком літа.
Вона поезію занурила в кохання,
А він - її натхнення, світ й витвір.
18. 05. 2020
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2020
Свидетельство о публикации №120051809772
Свидетельство о публикации №120051809772
Рецензии