Андрей Ковалёв. Аэропорты. Рус. Бел
... что следы и чувства путают
Кто-то в поезда, кто-то в небеса
Ты же прячешь крылья за спиной
Я твои шаги считал минутами
Имена твои пел между нотами
Видно навсегда эти голоса
В нотах лишь останутся со мной
А я бегу куда-то вдаль аэропортами
И кто-то сможет полюбить однажды, но не мы
А я бегу куда-то в ночь, куда неважно, только прочь
От улиц и людей, что так хотят помочь
Люди говорят, что не похожи мы
Я не знаю даже просто кто же мы
Только поздно нам что-то выбирать
Лишь с тобою я умел летать.
Аэрапорты
Людзі разбягаюцца маршрутамі
... што сляды і пачуцці блытаюць
Хтосьці ў цягнікі, хтосьці ў нябёсы
Ты ж хаваеш крылы за спіной
Я твае крокі ўсе лічыў хвілінамі
Імёны твае спяваў паміж нотамі
Відаць назаўжды гэтыя галасы
Ў нотах толькі застануцца са мной
А я бягу кудысьці ўдалячынь аэрапортамі
І хтосьці зможа пакахаць аднойчы, але не мы
А я бягу кудысьці ў ноч, куды ўсё роўна, толькі прэч
Ад вуліц і людзей, што так жадаюць мне дапамагчы
Людзі кажуць, што не падобныя мы
Я не ведаю нават проста хто ж мы
Толькі позна нам штосьці выбіраць
Толькі з табою я ўмеў лётаць.
Перевод Максима Троянович
Свидетельство о публикации №120051809721