Холодний травень стукаe у дверi

Холодний травень стукає у двері.
Дощі, вітри… нам тісно стало вдома.
В прогноз погоди я давно не вірю
І карантин… нудьгою біль та втома.

Так сталось нам прожити довгий вечір,
Тепло пішло, його не повернути.
Я знов благаю: кинь плед на наші плечі,
Не дай можливість порІзно нам поснути.

Буремний травень і фарби теж холодні,
Вони наш шлях ефектно прикрашають.
Юрба шумить, що ні на що не годні,
То є брехня, про це ми точно знаймо.

Часи дивують, на них нема константи,
Пророків зась, знов галас і Майдан.
Десь далечінь погримують куранти,
Війна між нас, такий донині стан.

То все навколо, а дома досі тихо,
Холодний травень створює дива.
Ти повертайся, не треба драти лихо,
Наш край чарівний  і зараз тут жнива.

Обійми солодкі, неначе мед травневий,
Лишень у двох гармонія живе.
Як тільки поруч, ти крок життя миттєвий ,
Коли інакше, то час немов пливе…

Холодний травень стукає у двері.
У порожнечу вітер задува...
Коли біда, гуртуймося, я вірю,
Давно твій Автор зустріч цю плека…