Вiршований рядок
Не питайте. Словом. Як не знати!
Та потрібна слову ще й душа,
До душі і серце треба мати.
А до серця – очі клопіткі;
До очей – відвагу розумову.
Рими… Рими класти, як квітки
Плетивом. Порізнено. По слову.
Ще потрібно мати певний гарт,
Відповідно вікові і чАсу.
Із пітьми, із пекла, із-за грат
Вивести оздоблену прикрасу.
Ще не все! Є вічного мотив,
Де душа хвилює іншу душу.
От і я свою покласти мушу,
Щоб рядок віршований – ожив!
Свидетельство о публикации №120051702574