Моя краса

                * * *               


Український наш край – Буковина,
Там де град мій - Хотин чарівний,
Де існує любов і родина,
Це пізнав, коли був молодий.

Ой, Хотине, красо незрівнянна,
Ти мій спогад,  любове моя,
Як люблю я тебе несказанно,
Адже  ти наша справжня краса.

Ти навік увійшов в мої мрії,
Залишивши в собі весь мій спів,
Котрий  лине в Хотинській фортеці
Тисячами дзвінких голосів.

Їх завжди біля неї багато,
Тому й град з давніх пір молодий,
Як ніхто він уміє завзято
Простір свій берегти чарівний.

І тому я лечу над тобою,
Все кружляю, як жайвір весни,
Щоби знову і разом зі мною
Заспівав ти пісні голосні.

Вони всі будуть дзвінко жагучі
Про усе, що співав соловей,
Лише спогад сумний і болючий
Смутком серце моє в тиші рве.

Буковино моя, Буковино,
Відчуваю я твій шелест трав,
І;  Дністра; плин я бачу невпинний,
Сниться часто мені дивний край.

Там знайшов я зорю незрівнянну,
Ту, що й досі мене полонить.
Завжди в пору струмкову, весняну
Моя пісня про неї звучить.


8.04.2012