* * *
Знов день минув, за ним і
місяць,
За лютим веснонька прийде,
Сніги дощами обернуться,
Зоряне сонечко зійде.
Воно всю землю обігріє -
Природа з ним враз оживе,
Зазеленіє, вся засяє,
В квітневий сад мене позве.
Я побіжу до нього стрімко,
Щоб запалав в душі вогонь,
І щоб в вечірнім передроссі
Торкнувся до моїх долонь.
І я заплачу не від болю -
Від щастя сльози потечуть.
Вклонюся в пояс весні-долі,
Яку чекають... усі ждуть.
Один без одного не можемо -
О це і є земне життя.
Разом всі біди переможемо,
Витчемо долі вишиття.
29.02.2012
Знов день минув...
© Copyright: Виктор Плут, 2020
Свидетельство о публикации №120051610096
Свидетельство о публикации №120051610096
Рецензии