Мала батькiвщина
Мала батьківщина – це рідний мій край,
Оселя моя - СОКОЛИНЕ,
Де в співах завжди щирий з гір водограй
До серця мого сяйвом лине.
Це свято містечко, таких не знайти,
Воно – подих мрій і натхнення.
У ньому я йшов до своєї мети,
Там вперше пізнав смак кохання.
Його надихнули ліси, Кримські гори,
Небо блакитне, співуча ріка,
Долина Кокоз, її світлі простори
Я їх відчуваю в душі здалека.
Мала; батьківщина – це рідний поріг,
З нього почалася весна моя перша,
Яка надала мені сотні доріг -
Одна з них найкраща, хоч менша.
Вона йде до дому батьків і братів,
Її я забути не зможу,
Також і обличчя рідненьких моїх,
До них кожний раз я заходжу.
Оселя моя – СОКОЛИНЕ,
Я люблю з дитинства тебе.
Ніколи цей рай вже душа не покине,
Про це ж шепотить також серце моє.
Краю співучий, в трояндах квітучий,
Як же його не любити!
Він незрівнянний, в піснях найдзвінкучий,
І в ньому так хочеться жити!
3.03.2012
Свидетельство о публикации №120051610054