нi, мiй берег з птахами дружний

ні,
мій берег з птахами дружний,
нахиляюсь до них,
годую,
напуваю з своїх грудей,
все, що в мені солодкого є,
те вони і куштують,
де
не пропали сліди роси,
ходять мрії за мною впритул,
відірватись немає як,
бо зі шкірою зніму суть,
мої птахи — то крила мої,
мої зорі — це мій ясний шлях, що торую,
пролягає, де пісня звучить,
ехом лине в такі світи,
де не були ні я, ні ти,
де горять горизонти мойри
жарко, до млості, червоним
і золотим,
віддаються шастям в мені,
є багатством щодня,
зазираю в зіниці дня,
бачу спокій на сході,
зорю,
сходить тихо, як шепче,
її бог веде,
усміхаюся й плачу,
хочу їх дуже багато ще

07.54
15.05.2020


Рецензии