Завари мені кави, будь-ласка.
Терпким дотиком мене поцілуй...
Запах вишні - сп'яняюча казка..
Ти чарівну цю мить не руйнуй..
Завари мені кави, хоч трошки,
Подивись, як маки цвітуть..
Пелюстки в них, мов мамині зморшки..
Ти їх можеш серцем відчуть...
Завари мені кави. Із вишнею.
І додай хоча б ложечку щастя...
Я у небо взлетіла би птицею,
Щоби доля опиралась не часто..
Завари мені кави, я прошу,
Припорош її сподіванням,
Я надію в свій дім запрошу,
Тут не місце журбі і зітханням.
Завари мені кави, будь-ласка.
Хай зігріє вона мою душу..
Так, в житті буває поразка,
Але я її слухать не мушу..
Завари мені кави. З гірчінкою.
Хай вона нагадаю про совість.
Солов'їною піснею дзвінкою
Прозвучить, мов це випадковість.
Завари мені кави. З обіймами.
Із жасминовим запахом віри.
Хай нас доля веде стежинами
Тільки самими добрими й вірними.
Завари менi кави, будь-ласка
© Copyright: Елена Белозуб, 2020
Свидетельство о публикации №120051503778
Свидетельство о публикации №120051503778
Рецензии