Я закриваю очі, та не сплю,
заплющую, та не збираюсь спати, –
а відчуваю, як тебе люблю,
яке це людське щастя – закохатись.
Не думай, навіть думати не смій,
що я на мить про тебе забуваю,
коли склепляю таємниці вій,
коли безсонням очі прикриваю.
Не вір очам закритим – я не сплю.
Вдивляйся, як тремтять закриті вії,
і вкотре зрозумій, що я люблю
заплющитись і – мріяти замрію...
Я закриваю очi, та не сплю
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120051500201
Свидетельство о публикации №120051500201
Рецензии