Я сказати спішу скільки впало росИ,
Скільки в порох зітерто граніту —
На межі, слід-у-слід, до прихОду Іси:
Не від теплого слова — не літо.
Потерпаючи — прагну. ВолІє Доба.
Домагається явна потреба :
Гомонить, аппелює до мене Судьба,
Що я теж — ціла часточка Неба.
Я спішу і себе і Добу осягтИ —
Життєдайна нагода — добОва.
Я сьогодні — Плугар, піднімаю пласти
НесказАнного пОроху СлОва.
Я - спiшу
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120051407248
Свидетельство о публикации №120051407248
Рецензии