Своiм дотиком пера
Своїм дотиком пера
Слово захопив я,
Записав його зрання,
Як мала дитина.
Полились мої слова
Вже на вірші схожі,
Не були б вони, як
дрОва,
До вогню пригожі.
Тоді треба, мабуть, ні
За них знов чіплятися...
Світ, що блиснув на
вікні,
Став тих слів боятися.
Це і є метаморфоза
Від бажання до потреб,
Не врятує і глюкоза,
Де існує свій черед.
25.11.2011
Свидетельство о публикации №120051308267
Их огонь не тронет.
Да!-Красивые штрихи,
Ничего не сломит.
Марина Мальцева 6 13.05.2020 21:12 Заявить о нарушении