Душа у зрадi не лiта

Душа у зраді не літає,
Бо крила сковані її.
Вона сумує й помирає,
Бо бездиханна в імлі.

Лиш там, де правди промінь світить
Душа радіє і цвіте.
Вона, мов сонечко і літо
У щасті квітне і росте.


Рецензии