Кожен дім свою оздобу має,
Тьму талантів пестила удача.
Як мене про Львів хтось запитає,
Оповісти і життя не стачить.
Я до тебе знову повертаюся,
Львове мій, весела і сумна.
Я навколо тебе обертаюся,
Як навколо Сонця твердь Земна.
І, коли від тебе від'їжджаю,
В серці жаль і тугу чую я,
Я твоє тяжіння відчуваю,
Як тяжіння місяця моря.
Кожен дім свою оздобу має,
Тьму талантів пестила удача.
Як мене про Львів хтось запитає,
Оповісти і життя не стачить.
Кожен дiм свою оздобу ма
© Copyright: Любовь Тильман, 2020
Свидетельство о публикации №120051000084
Свидетельство о публикации №120051000084
Рецензии