Якщо муза не хоче зігріти,
Стане холодно творчій душі.
Я зберу всі рядки, наче квіти,
Зшию ковдру з уривків віршів,
Заварю собі чашечку кави,
Заспіваю, мрійлива й легка.
Подивлюсь на годинник лукаво,
У вікно покажу язика.
Розбишаку погладжу, котиська,
Що укотре вже вдома не спить.
Роздивлюсь, як намистини, зблизька,
Свою кожну улюблену мить.
Обміняюся жартом із другом,
А з коханим - пестливим "люблю",
Прожену повсякденності тугу,
Новим сенсом життя наділю.
Я зберу свої мрії до кола,
І влаштую їм свято душі,
Що лунатиме скрізь і навколо,
Та нові нашепоче вірші...
Одеяло из обрывков стихов
© Copyright: Анита Левицкая, 2020
Свидетельство о публикации №120051003468
Свидетельство о публикации №120051003468
Рецензии