Край земного раю...
Край земного раю…
Там, душа сильніша –
Це я, врешті, знаю…
Пахне надвечір’я
Полиновим вітром...
Та збира в намиста
Ювелір сузір’я…
Ніч ступає боса
Поміж хмар та повню...
То й купає в росах
Все своє безсоння…
Щоб ізнов світанок
Сипонув проміння...
В синяву фіалок, -
Й люду на прозріння…
09.05.2020
Свидетельство о публикации №120050908991