СЕЙЧАС Я ПИШУ ЛУЧШЕ. НЕ ВЕРИШЬ? ЗАХОДИ НА МОЮ НОВУЮ СТРАНИЧКУ http://stihi.ru/avtor/violetfiolet
Наше сонце рано встало,
Й пісню свою заспівало.
Козаченьків розбудило,
В путь-дорогу проводило.
Козаченьки повставали,
Табори свої зібрали.
Й вирушили в путь далеку,
Та й побачили лелеку.
А вона їм глеготіла,
Все сказати щось хотіла.
Козаченьки посміхнулись,
Засміялись й відвернулись.
Та й пішли собі,
Але з-під ліщини,
Щось зашелестило,
Все зашепотіло.
Озернулись козаки,
Там стояли чумаки.
На возі з кубанкою,
А в руках із чаркою.
Їх питають чумаки:
-Чи далеко у вас путь?
-Ні!-сказали козаки
-Сагайдачний тут?
-Ось він, Сагайдачний!
-Ух який ти необачний.
Сам Шевченко сюди їхав,
І нарешті все ж доїхав.
Посідали на вози,
Накидали там лози.
Та й поїхали в село,
А далі все по своему було...
(2013)
СЕЙЧАС Я ПИШУ ЛУЧШЕ. НЕ ВЕРИШЬ? ЗАХОДИ НА МОЮ НОВУЮ СТРАНИЧКУ http://stihi.ru/avtor/violetfiolet
Козаки та чумаки
© Copyright: Виолетта Кравченко, 2020
Свидетельство о публикации №120050906494
Свидетельство о публикации №120050906494
Рецензии