Вiкна тiльки на схiд. А навiщо нам вiкна на захiд?
Нам щоранку на сході над обрієм – сонце стрічать.
Там щоранку хмарина злітає неляканим птахом
і запрошує нас у обіймах щасливо мовчать.
Нам не варто на захід, на заході вікна – холодні,
хоч багряними хмарами красять вечірню зорю.
Там, на заході, сонце пірнає у темну безодню,
а у темній безодні я світлих віршів не створю.
Вікна – тільки на схід, де у променів крила – рожеві,
де до світла протягує листя струнке деревце...
Ми з тобою і серцем живемо на схід, і душею,
де всміхається сонця – відкрите і чисте – лице...
Свидетельство о публикации №120050808713