Катрен останній мріяв стати першим.
Він радився із другим, неамбітним,
поскаржився, що треті – непомітні,
що всіх, – як стане першим, – перевершить.
У запалі інтриг непоетичних
здавалося останньому катрену,
що не вдалось життя, що все – даремно,
що доля – драматична і трагічна...
А ось любов остання – не жалілась.
Не плакала. Не скаржилась із болем...
Любов остання – дякувала долі,
що щастя є, хоча і забарилось...
Катрен останнiй мрiяв стати першим
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120050802129
Свидетельство о публикации №120050802129
Рецензии
Спасибо за историю, мудрую.
На сайте много душевности,
любви, страсти, но, именно
душевной мудрости мало.
Очень понравилось.
Не новость, конечно, что на Ваши стихи есть множество переводов.
Некоторые из них читала.
Спасибо, Мик.
Викто-Рия Добровольская 09.05.2020 10:19 • Заявить о нарушении
На сайте много душевности,
любви, страсти, но, именно
душевной мудрости мало.
Очень понравилось.
Не новость, конечно, что на Ваши стихи есть множество переводов.
Некоторые из них читала.
Спасибо, Мик.
Викто-Рия Добровольская 09.05.2020 10:19 • Заявить о нарушении