Намалювала б сонечко на небі
Бо давно вже йдуть дощі
Та фарб, нажаль, не має таких у мене
Від того якось сумно на душі.
І сумно й тяжко, бо довкола
Роботи не початий край
Але ж і без дощу ніколи
Ніщо не виросте – ти знай.
Сум той розвіється як вітер
І сонечко прийде до нас
І звеселить усе довкола
На те і є весняний час.
Все буйним цвітом зацвіте
Бо красне літечко на те
І усміхнеться сонечко до нас
Тому що у природі на все свій час.
Намалювала б сонечко
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2020
Свидетельство о публикации №120050709000
Свидетельство о публикации №120050709000
Рецензии