Із всїх директорів, яких я пам"ятаю,
що дбали про людей, та про своє село,
це був Степанов та Петрюк, яких давно немає,
а все, що ними зроблено, в минуле відійшло.
І люди всі тоді були такі вже раді,
коли горіла лампа Ілліча,
і ні в Москві, ні в Києві ні в Ленінграді,
а в нашому селі, для світла, та для хвильового приймача.
Навіть у ворогів в той час, не піднялися руки
щоб знищити той історичний монумент,
а ці вандали порізали його без запоруки
і знищили той генератор вщент.
А той, хто після них, був на той час керівником
майже нічого не зробили для села так просто,
всі вони йшли корисливим шляхом,
не дбали про людей, колишнього радгоспу.
Було їх майже десять одиниць,
і кажани і гранчаки та інші, тимчасові люди,
нічого мешканці від них не бачили, окрім дурниць,
та ту занедбаність села, а що , ще далі буде ?
Укр. Реконструкц1я
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120050705390
Свидетельство о публикации №120050705390
Рецензии