Ранкова кава
Ранкова кава, зварена з душею,
Враз додала дурману пряного,
Немов зайшла в квітковую алею.
Ранкова кава, присмак чербецю,
Від аромату, звісно, я п’янію,
Ще б гілочку із лісу ялівцю…
Це все дає прекрасную надію.
Ранкова кава, сонце у вікні,
Пташині співи линуть всі із саду,
Ще й сонячне проміння на стіні,
І чується падіння водоспаду.
Ранкова кава, лагідні слова,
Я опинилась, мов в Едемськім саді,
Від вітру сколихнулася трава,
Гра коників на скрипках на леваді.
Ранкова кава, музика душі,
І милий погляд, ніжнії обійми,
А щастю щоб не знать в житті межі,
Й ніхто його нехай вже не відійме.
Ранкова кава, серця мого стук,
В щасливих мріях зовсім потонула:
Прийняти щастя з рідних тобі рук,
Про біль і сльози, щоб навік забула.
Ранкова кава, спогади, думки,
Ранкова кава, мрії, сподівання,
Із нею в щастя, щоб вели стежки,
Здійснилися задумані бажання.
06.05.2020 р.
Свидетельство о публикации №120050600622