Про-Кохання

Життя тече, струмує, часом спить.
Згортається у простір мить
І нерожденна Вічність
Сочиться в сни.
Засни і ти, мій Добрий Друже.
Мій вічний пілігриме, мій Янгол-охоронце.
Люблю тебе, обожнюю
у всіх твоїх появах,
у проявах і ликах. Велика ця любов
мене тримає в світі, який я часом не люблю,
часами ненавиджу, часами пристрасно кохаю.
Сьогодні п'ю його, як кухлик чаю. Простого, запашного.
А після нього вип'ю бренді.
Зігріюсь і подумаю про тебе,
моя кохана рідна Жінко.


© Copyright: Валентин Лученко, 2020


Рецензии
Зігрілась... і подумалось: існує...
Дякую!

Ольга Глапшун   17.07.2020 15:37     Заявить о нарушении
Дуже дякую, пані Олю!

Валео Лученко   19.07.2020 15:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.