Господиня тепла
Мається, кається, крається ніч…
Подумки дума за думу чіпляється,
теплістю хату наповнює піч.
Пахне борщем, пиріжками і кашею,
булькає в горщику смачно куліш.
Тепла хазяйка, як повною чашею,
радо стрічає, запрошує – їж!
Темряву пестять оранжеві сполохи,
лижуть каглУ, зазирають в комИн.
Тихо… У зАпічку, в теплому подиху,
сушаться валянки – символ зими.
Тепло і гоже… Черінь запишалася,
туляться збоку товсті казани.
Я на лежанці до ранку лишаюся,
піч-господиня навіює сни.
06.05.2020
Свидетельство о публикации №120050604182